тхнути — 1) (мати якийсь запах, перев. неприємний), смердіти, відгонити 2) (дихати, дихнути), повівати, повіяти … Словник синонімів української мови
тхнути — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зітхнути — ну/, не/ш, док. 1) Однокр. до зітхати 1). 2) розм., рідко. Те саме, що перепочити … Український тлумачний словник
відітхнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зітхнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
віддихати — I відд ихати див. віддихати. II віддих ати а/ю, а/єш, рідко відди/хувати, ую, уєш, недок., відди/хати, відди/хаю, відди/хаєш і відди/шу, відди/шеш і віддихну/ти, відітхну/ти, ну/, не/ш, док. 1) Те саме, що віддихатися 1) … Український тлумачний словник
заносити — I зан осити о/шу, о/сиш, недок., занести/, су/, се/ш; мин. ч. зані/с, несла/, несло/; док. 1) перех. Несучи, доставляти, приносити що небудь кудись, комусь. || Уносити знадвору в яке небудь приміщення. || у сполуч. зі сл. вітер. Робити чутним,… … Український тлумачний словник
перти — пру, преш, недок., фам. 1) неперех. Іти, їхати далеко, на велику відстань. 2) неперех. Іти, пересуватися, тікати швидко, навально і т. ін., незважаючи ні на які перешкоди; намагатися проникнути кудись без дозволу. || Пересуватися або насуватися… … Український тлумачний словник
продихнути — ну/, не/ш, док., неперех. Зробити вільно вдих або видих; глибоко зітхнути. •• Не [мо/жна] продихну/ти ; Не продихне/ш нема чим дихати (внаслідок духоти, неприємного запаху або забруднення повітря) … Український тлумачний словник
тхніння — я, с., заст. Дія за знач. тхнути … Український тлумачний словник